По-перше дещо вразили "дебати" тимошенко з януковичем, якого не було. Грігян дуже й дуже відверто намагається копіювати Евіту Перон, але та була фашисткою та дружиною фашиста, в той час як тимошенко-григян є переконаною неолібералкою та ще й тримає на прикормі жида фельдмана з його антифашистським комітетом. Можливо, вона сподівається на жандармерію Луценка та на колишніх гебістів, яких багато в її оточенні, але без фашистів повторити 2004 у жорсткішій редакції їй не вдасться. Принаймні очі в Тимошенко під час цих дебатів були якісь вовчі. Точніше собачі. Злі.
По-друге, тішать серце новини про те що "холодна громадянська війна" триває. Маю на увазі дві одесські бійки та спаплюженій пам"ятник катерині другої в той такі Одесі. Напруга в країні зростає.
По-трете, всі якось поквапились поховати Юща, в той час як він все ще верховний головнокомандувач усіх збройних сил, у тому числі й спецслужб і йому ніхто не завадить зіграти роль "мудрої мавпи", яку так і не зіграв кучма в 2004. Втома вітчизняного охлосу працює на Юща.